Головна / Новини / Різне / Клод Юнес: «Мав упевненість, що виграю. Але це фехтування – усе може перевернутись за секунду»
Клод Юнес: «Мав упевненість, що виграю. Але це фехтування – усе може перевернутись за секунду»

Один із лідерів збірної України, львів’янин Клод Юнес, цьогоріч уже вчетверте поспіль став переможцем чемпіонату України з фехтування на рапірах. Так, на змаганнях у Києві він дійшов до фіналу, де з мінімальною перевагою переміг киянина й іншого члена національної команди Андрія Погребняка – 15:14.

Про те, чому пропустив дебютний всеукраїнський старт сезону, Кубок України, і як загалом зумів перемогти на національній першості, –  Юнес розказав в інтерв’ю для пресслужби НФФУ.

– Першим всеукраїнським стартом для тебе в цьому сезоні став якраз чемпіонат України. Чому пропустив Кубок, який пройшов у жовтні в Києві?

Я тренувався на зборах закордоном, тому що зараз [в Україні – прим.] їх не так багато, як хотілось би. Також закордонні збори, спаринги з іноземними суперниками, на мій погляд, приносять набагато більше досвіду. Відтак Кубок України довелось пропустити, бо я якраз готувався на закордонному зборі до Кубка світу в Стамбулі, Туреччині.

Із ким саме тренувався? Це був національний збір американської команди в Сан-Франциско. Він був дуже хороший, там були всі топові спортсмени, уся збірна США. У них найкращі чотири спортсмени – усі в топ-16 світового рейтингу. Я можу назвати цей збір «конвеєром», там узагалі не було часу відпочити чи побалакати. Просто проводиш бій за боєм, може, дві-три хвилини маєш на відпочинок між ними.

Чи вдавалось перемогти одного з їхніх лідерів Александра Массіаласа? Звичайно. Найважче ж було з Гереком Мейнгардтом.

– Якщо дивитись виключно на рахунок боїв на чемпіонаті України, то тобі вдавалось перемагати з суттєвою перевагою. У фіналі ж ти зустрівся з Андрієм Погребняком, що, напевно, уже є такою собі «класикою» останніх років на всеукраїнському рівні, і переміг його з мінімальним розривом – 15:14. Який у тебе був план на вирішальний бій?

Дозволю собі розказати про початок змагань: до чвертьфіналу мені на секунду здалось, що це буде найлегший титул, який я коли-небудь вигравав на чемпіонаті України. Але, як показує практика, такі думки потрібно одразу відганяти й бути сконцентрованим на своїй справі, фехтуванні, бути зібраним у кожному бою. Абсолютно неважливо, із яким рахунком ти виграв, як легко воно йде. Завжди життя, Всесвіт, карма можуть принести тобі сюрпризи.

Мій бій з Андрієм Погребняком – так, це дійсно вже «класика». Я був упевнений у своїх силах, я мав упевненість, що виграю. Але це фехтування – усе може перевернутись за секунду. Але я думаю, що досвід і технічні дані дозволили мені завершити поєдинок на мою користь. 

Я завжди був попереду в рахунку. Я вів 2-3 уколи, але замість того, щоб збільшувати різницю, я чомусь цей момент упускав, і Андрій завжди наздоганяв. Було три такі фази під час бою – до самого рахунку 14:14, а там уже – лотерея. Я задумав правильну дію, Андрій трошки випередив мене за часом виконання, але він помилився у своїх розрахунках, і це дало мені змогу завдати вирішального уколу.

– Ви з Андрієм вже неодноразово фехтували на змаганнях, тренуєтесь разом на зборах, дуже добре знаєте один одного. Є щось таке у його фехтуванні, що завдає тобі дискомфорт?

Абсолютно нічого – я пристосувався до його фехтування. Якщо є щось таке, що в нього виходить зі мною, до чого мені доводиться підлаштовуватись і знаходити дії, аби обійти його комбінації, то це його контратака з прямою рукою на відході. Це суто шпажна дія, Андрій може подякувати своїм шпажним друзям за те, що вони йому показали, як це добре робити. Адже всі ми знаємо, наскільки шпажисти добре контратакують, у них дуже хороше відчуття часу. Це те, що в нього дійсно класно виходить, і мені іноді доводиться боротися з цим. Але я швидко переналаштовуюсь.

– Попереду – Кубок світу в Японії. Як і де готуватиметесь зі збірною?

У нас насправді все дуже просто: ми завжди після кожного старту кілька днів робимо відпочинок, потім проводимо національні збори, у яких беруть, якщо не помиляюсь, топ-8 спортсменів – треба уточнити в старшого тренера [Сергія Гаравського – прим.]. Якщо є можливість, то перед самим Кубком світу чи Гран-прі ми проводимо ще збори з іноземцями, приїжджаємо за тиждень чи два на місце проведення змагань, тренуємось там і набираємо форму. Зараз у нас буде тиждень збору в Конча-Заспі, а після цього ми їдемо до Японії на збір. Він проходитиме в місті Токонаме, що і прийматиме Кубок світу 8-10 грудня.