Другий рік поспіль здобувши Кубок України, 24-річна київська рапіристка, вихованка ДЮСШ «Армієць» поділилася враженнями з пресслужбою ФФУ.

🔹Про те, наскільки складно було захистити чемпіонський титул

«Перший раз від тебе немає таких великих очікувань, а з кожною наступною перемогою вигравати стає все складніше. Звичайно, я зробила висновки після того, як мені не вдалося захистити титул на останньому чемпіонаті України. Робота йде постійно, ми тренуємося, аналізуємо».

🔹Про рівень проведення Кубка України

«Організація просто нереально крута. Ти розумієш, що виступаєш вдома, але при цьому відчуття, ніби це міжнародні змагання. Я знала, що у нас є все, щоб проводити турніри на такому рівні. Більшість необхідного спорядження було закуплено якраз для того, щоб приймати міжнародні змагання тут у нас, але ми не встигли цим всім скористатися, адже почалася війна. Це вперше коли його встановили в моєму рідному залі ЦСК».

🔹Про те, що на шляху до фіналу довелося схрестити зброю з двома подругами по школі

«Насправді це дуже прикро, що ми зійшлися в турнірній сітці. Але нічого не вдієш, це лотерея. У мене був дуже напружений поєдинок за чотири з Анею Тараненко. Я програвала по ходу пару уколів, рада, що в кінці змогла взяти себе в руки, потягнути і виграти пріоритет. У півфіналі зустрілася з Настею Садій. Ми з нею подруги і тренуємося разом. Насправді вона завершила свою спортивну кар’єру і після початку війни почала працювати тренером в Канаді. Я дуже, щаслива, що вона вирішила повернутися і спробувати ще раз. Для спорту це такий вік, що або зараз, або ніколи, а тренерська робота може зачекати».

🔹Про те, як у фіналі Кубка України вдалося взяти реванш в Аліни Полозюк за поразку на нещодавньому Сателіті в Румунії

«Настрій був трішки інший, я зробила роботу над помилками й була заряджена на перемогу. Гадаю, важливу роль також зіграло те, що поруч сьогодні був мій тренер (Алла Миронюк). Тому що закордоном, коли фехтують два українські спортсмени між собою, тренери, як правило, їм не підказують. І, звичайно, дуже допомогла підтримка рідного залу, вона була просто неймовірна. Коли поруч твої друзі по команді, з якими ти тренуєшся щодня, і вони за тебе так вболівають, це дуже цінно».

🔹Про найближчі плани

«Одразу після командних змагань на Кубку України ми вирушаємо на Сателіт у Шаморін. Вже через два дні фехтуватимемо там».