Після другої в кар’єрі медалі Гран-прі 18-річна львівська шпажистка Анна Максименко поділилася враженнями з пресслужбою ФФУ. Розповіла, що було найскладнішим і найважливішим на шляху до п’єдесталу, а також порівняла бронзу в Досі з дебютним золотом в Будапешті.
🔹Про те, наскільки різними за відчуттями вийшли перша і друга медалі Гран-прі
«Відчуття були кардинально різними. У Будапешті я вже була задоволена результатом, увійшовши навіть в 32. Тому з кожним наступним виграним боєм в мене зникав стрес, адже результат ставав все краще і краще. Я просто кайфувала від фехтування і виграла золоту медаль. В Досі я теж кайфувала від фехтування, але воно мені не так сильно сподобалось. Є багато того, над чим можна попрацювати. Але навіть попри те, що моє фехтування було не таким добрим, як хотілося б, мені вдалося здобути бронзову нагороду».
🔹Про те, що після золота Будапешта не вдавалося на дорослих змаганнях пройти далі 1/8, і що стало запорукою успіху в Досі
«Запорукою успіху була підтримка мого тренера і те, як він мене налаштовував на поєдинки. А ще, мені здається, що на цих змаганнях мій характер вплинув на результат навіть більше, ніж саме фехтування».
🔹Перед яким боєм було найбільше хвилювання
«Найбільше переживала перед боєм за вхід у вісімку з угоркою Еммою Борсоді. Адже коли ми фехтували у перший день, я програла їй 5:4. Загалом я знала, як з нею фехтувати, бо ми зустрічались раніше чи, можливо, фехтували на зборі влітку Але чомусь мені не вдалося виграти у неї в «пулі» і це трішки забрало мою впевненість, але вже на доріжці я все владнала, поборола хвилювання і закінчила бій на свою користь».
🔹Про півфінал проти бронзової медалістки Олімпіади-2024 угорки Естер Мухарі
«Коли увійшла в четвірку, вже не було переживань, адже я розуміла, що хоч сьогодні моє фехтування і не ідеальне, але, скажімо так, влучне. Я все можу і мені навпаки було цікаво з нею пофехтувати, адже до того ми зустрічалися тільки в командних змаганнях і хотілося спробувати пофехтувати на 15. І насправді можна було перемагати Мухарі, якби я не програла середину бою, пропустила чотири уколи поспіль і втратила перевагу. Але це досвід, треба робити висновки й працювати над цим»
🔹Про те, що означає для неї означає ця нагорода
«Ця бронза означає, що моє фехтування і мої результати — не випадковість, а плід праці і що, попри все, я можу боротися і завойовувати нагороди на дорослих турнірах. Хотіла б подякувати нашим воїнам із ЗСУ за те, що у мене взагалі є змога їздити на змагання та прославляти Україну. Також дуже вдячна моїм тренерам Андрію Вікторовичу Орліковському, який був зі мною на цих змаганнях і, як я вже зазначала раніше, дуже мені допоміг, а також Зоряні Степанівні Семеряк. А ще хочу відзначити підтримку всієї команди, надзвичайно приємно, що на трибунах так палко за мене вболівали. І окреме спасибі моїй родині».
😊Дякуємо члену Комісії атлетів ФФУ Роману Свічкарю за можливість отримати оперативний коментар від нашої медалістки!