Після перемоги на Кубку України Джоан Фейбі Бежура поділилася враженнями з пресслужбою НФФУ:

– Я сьогодні досить вдало розпочала змагання, – розповідає досвідчена українська шпажистка. – Виграла усі бої в «пулі», а потім доволі легко пройшла перших трьох суперниць в олімпійці. Це були молоді дівчата зі Львова та Дніпра. Можна сказати, що складні поєдинки розпочалися для мене з 1/4.

– Напевно, молоді дівчата фехтували не тільки проти вас, а ще й проти вашого нового титулу – чемпіонки Європейських ігор-2023?

–  Гадаю, справа не лише в золоті, яке я здобула цього літа у Кракові. Все ж я і до цього мала певне реноме, можливо, не на міжнародному рівні, але в масштабах країни, так точно. Зрозуміло, коли зовсім молоді дівчата виходять на доріжку проти такого досвідченого спортсмена, як я, їм здається, що він непереможний. Принаймні, у мене склалося таке враження, коли я сьогодні спостерігала за їх діями на доріжці. Відчувалася, що вони були скутими. Хоча знань та вмінь їм спокійно вистачало, аби скласти мені конкуренцію.

– Тож, що ви їм порадите, коли вони наступного разу фехтуватимуть з вами?

– Головне, не боятися, я не кусаюся. (Посміхається). Пам’ятаю, у 2013-му я вперше виграла чемпіонат України. І на наступний рік зустрілася на змаганнях з Інною Бровко. Їй тоді було 17. І я їй, маленькій дівчинці, програла за вхід в 16, будучи чинною чемпіонкою України. Усі колись мають пройти цей етап, коли починають фехтувати зі старшими, тож повторюся, головне – не боятися робити те, що ти вмієш, от як тоді Інна.

– Починаючи з чвертьфіналу, вам протистояли подруги по національній збірній. Розкажіть, як складалися бої з ними.   

– З Оленою Кривицькою я повела 10:6, але потім їй вдалося скоротити розрив до одного укола. Тож був дещо тривожний момент, але в кінцівці я змогла зібратися і виборола перемогу – 15:12. Схожа ситуація, хоч і не така небезпечна,  була і у поєдинку за вхід у двійку проти Ксенії Пантелєєвої, яку я з рештою перемогла 15:9. Найнапруженіший бій на турнірі у мене був у фіналі з Владою Харьковою. На останньому чемпіонаті України, який проходив у листопаді 2022 року у Львові, я у неї виграла за чотири – 15:9. А перед тим, пам’ятаю, на Кубку України, ще до мого декрету, програвала.

Сьогодні на початку я повела 3:1. Але вона зуміла зрівняти рахунок і далі у нас були «гойдалки». У мене сьогодні добре виходили проти неї атаки і в останній трихвилинці карта лягла так, що я виграла.

– Які поради отримували у перервах від свого тренера Михайла Подольського?

– Він сказав, що не треба нічого вигадувати: «Ти сильна, не створюй сама собі проблеми, просто покажи своє фехтування». Йому в принципі регулярно доводиться мені про це нагадувати. (Посміхається). Просто дуже часто буває так, що я веду в рахунку, але потім моя перевага починає танути.  Тож це його коронна підказка для мене.

– Наскільки для вас важливо розпочати сезон з перемоги?

– Це просто супер відчуття. Відверто кажучи, я не розраховувала сьогодні на перемогу. Хоча, звичайно, мені хотілося виграти. Ми вже провели один збір, я не те, щоб сумнівалася у своїх фізичних можливостях, швидше не була на всі сто відсотків впевнена у своїй фехтувальній формі на цьому етапі. Але все дуже вдало сьогодні для мене складалося. Тепер хочеться такі результати показувати і на міжнародному рівні, ось, що головне!