Головна / Новини / Різне / Ольга ХАРЛАН: «Попри війну у нас проводяться змагання та ще й на такому високому рівні!»
Ольга ХАРЛАН: «Попри війну у нас проводяться змагання та ще й на такому високому рівні!»

Провідна українська шаблістка Ольга Харлан впевнено і красиво захистила титул чемпіонки України. Про те, що означає для неї цьогорічне золото національного чемпіонату, про особливості пошуку мотивації в умовах війни й туманного олімпійського майбутнього, вона розповіла пресслужбі НФФУ.  

«Те, що у нас війна, не означає, що ми не повинні жити. – підкреслила Ольга Харлан. – Навпаки, як би складно не було, ми не маємо права зупинятися, ані у спорті, ані в інших сферах життя. Я рада, що у нас проводяться змагання та ще й на такому високому рівні – з відеоповторами, а також маркуванням екіпіровки, що на моїй пам’яті взагалі вперше. Видно роботу нового президента федерації і це круто!

До змагань, неважливо, внутрішні вони чи міжнародні, я завжди підходжу однаково серйозно. Якщо я виходжу на доріжку, то маю показати свій максимум! Найважчим і водночас найцікавішим сьогодні був бій за вхід в четвірку з Аліною Комащук. Ми дуже добре одна одну знаємо, вона чудовий спаринг-партнер і класний суперник. Вона дуже сильна і я не втомлююся їй про це казати.

В Україні мені завжди цікаво виступати, національні турніри дають можливість оцінити рівень фехтування в країні, побачити перспективу, як розвиваються молоді спортсменки, зрозуміти, над чим їм потрібно більше працювати. Іншими словами, я вже дивлюся на це як спортсмен, який повинен щось лишити після себе.

Звичайно, важко через усю цю невизначеність… Може хтось і думає, що спорт – це несерйозно, але для мене – це життя, я йому віддала багато років і здоров’я. Важко змиритися з тим, що потрібно з усім цим ось так попрощатися. У мене були такі дні, коли я просто не могла вийти з дому і я себе не змушувала. Тому що іноді потрібно дати вихід своїм емоціям.

Зараз я просто намагаюся бути у процесі і жити одним моментом, від змагань до змагань. Як пройде олімпійський відбір, я не маю уявлення. Чи хочу я на Ігри у Париж? Так, хочу! Але зараз не про мої особисті бажання та переживання, є речі важливіші, у нас йде війна… Ми будемо їздити лише на ті турніри, де не буде росіян і білорусів, і там боротимемося, а також продовжимо доносити нашу позицію, щоб її чули в усьому світі».