|
З 14 по 19 липня 2009 року в болгарському місті Пловдіві проходив Чемпіонат Європи з фехтування. Для українських спортсменів один з найважливіших стартів сезону завершився двома золотими й двома бронзовими нагородами. Яна Шемякіна завоювала бронзу в особистих змаганнях шпажисток, а Галина Пундик стала бронзовою призеркою серед шаблісток. Ольга Харлан двічі піднялася на найвищий щабель п'єдесталу – перший раз, вигравши особисті змагання серед дівчат-шаблісток, а другий – уже разом з Оленою Хомровою, Ольгою Жовнір і Галиною Пундик, коли команда українок, упевнено перемігши спочатку румунок, потім угорок, а у фіналі – росіянок, завоювала золоті нагороди європейського чемпіонату. Резюмує підсумки Чемпіонату головний тренер штатної команди України з фехтування, віце-президент Національної федерації фехтування України Вадим Маркович Гутцайт.
Чемпіонат Європи закінчився. Результати, показані українськими фехтувальниками в Пловдіві, значно перевищують торішні: ми завоювали 2 бронзи й 2 золота проти 1 бронзи й одного срібла 2008 року. Вадим Маркович, Ви задоволені таким результатом чи все-таки розраховували на більше?
Я завжди розраховую на більше й, відверто кажучи, результатами Чемпіонату я засмучений. Звичайно, жіноча шабля – молодці; слава Богу, Яна Шемякіна завоювала бронзу, але іншими видами я вкрай незадоволений. Мені абсолютно не подобається фехтування шаблістів: три роки тому, коли шабельна команда стала срібним призером Чемпіонату Світу, я був упевнений, що в Дмитра Бойко велике фехтувальне майбутнє, куди ділося те його фехтування – я не знаю. Не задоволений я й Олегом Штурбабіним, не показав ніякого фехтування й Олександр Торчук, який ввійшов до складу команди згідно з рейтингом замість Владислава Трет’яка. Але, якщо шаблісти боролися всю зустріч: я бачив, як горіли їх очы, і выдчував бажання перемогти, то шпажисти програли взагалі без емоцій. Складалося враження, що їм байдужний результат зустрічі.
Ще рік назад чоловічі збірні шпаги й шаблі показували непогані результати: шпажисти стали учасниками Олімпійських Ігор у Пекіні 2008, зовсім небагато до потрапляння на Олімпіаду не вистачило шаблістам. Вадим Маркович, як ви вважаєте, у чому причина такого спаду результату?
Для мене це велике питання, над яким я увесь час думаю, і не бачу відповіді. Усі збірні продовжують тренуватися за тією же програмою й у тих же умовах, що й раніше, однак результат погіршується. Що з цим робити я поки не знаю. Я не вважаю виходом із ситуації повністю замінити старий склад команд на новий, та й немає на кого міняти. І відсутність «молодняку» для нас зараз – велика проблема.
На вашу думку, хто винний у даній ситуації – спортсмени, тренери, зла доля?
Думаю, винуваті все – і тренери й спортсмени.
Зараз ми виходимо на фінішну пряму підготовки до головного страту сезону – Чемпіонату Світу, що пройде в жовтні в Анталії. Чи будуть внесені якийсь зміни в процес підготовки спортсменів, щоб поліпшити наявний результат?
На даний момент я перебуваю в патовій ситуації, коли не знаю що міняти. Зараз я буду збирати тренради, і ми разом будемо думати над подальшими діями.
Говорячи про чоловічу шаблю й шпагу, ми зовсім забули про ще один вид зброї, що показали несподіваний для себе результат: збірна жіночої рапіри виступила нарівні зі шпажистами й посіла шосте місце. Вадим Маркович, як ви вважаєте, для наших рапіристок – це гарний результат?
Для мене гарний результат – це медаль. Що ж стосується шостого місця наших рапіристок – у них, на мій погляд, була маленька конкуренція, тому й шосте місце – невисокий для них результат.
Ще одне питання, що давно цікавить наших читачів, хоча й не має відношення до минулого Чемпіонату Європи. Відповідно до Плану розвитку конфедерацій Міжнародна федерація фехтування (FІЕ) передала Національної федерації фехтування України 5 комплектів екіпірування. Як планується ними розпорядитися?
На даний момент усі 5 комплектів екіпірування перебувають у Міністерстві у справах сім‘ї молоді та спорту, і будуть роздані по мірі необхідності спортсменам, що мають необхідність у даному екіпіруванні, перед Чемпіонатом Світу в жовтні.
Ну й на закінчення нашого інтерв'ю, що б Ви хотіли від себе додати?
Від себе особисто й від всієї Федерації я хотів би висловити величезну подяку Президентові Національної федерації фехтування України Міщенко Сергію Олександровичу за постійну як фінансову, так і моральну підтримку команд. А також сказати велике спасибі всім тренерам, які допомагають і беруть участь у підготовці шаблісток й, звичайно ж, старшому тренерові шабельної збірної Штурбабіну Валерію Вікторовичу. З Вадимом Гутцайтом бесіду вела Дарія Недашковська.
|