Закрити
Благородство і традиції
Фехтування — мистецтво наносити удари, не отримуючи їх. Необхідність торкнутися супротивника, уникаючи його ударів, робить мистецтво фехтування надзвичайно складним і важким, тому що до ока, що бачить і попереджає, до розуму, що обмірковує й вирішує, до руки, що виконує, необхідно додати точність і швидкість, щоб дати належне життя зброї.
Мольєр

Фехтування — символ шляхетності, витонченого смаку й мужності.
Національна федерація фехтування України - це чемпіони і призери Олімпійських Ігор, Чемпіони Світу та Європи. Вони справжні герої! - приходьте до нас і переконаєтеся в цьому самі. Тут немає місця слабким. Тут тільки кращі! Увесь світ завороженно стежить за героями.

Ми запрошуємо Вас розділити з нами славу й честь!
Спонсорам
ЧЄ 2010 Лейпциг: шаблісти - срібні призери Електронна адреса
Вівторок, 20 липня 2010 20:00

http://www.nffu.org.ua/images/stories/content/stats/leypcig2010/sabre-team-stat-1.jpg
У перший день командного ЧЄ з фехтування українці завоювали срібло. Команда чоловічої шаблі у складі Олега Штурбабіна, Дмитра Бойко, Андрія Ягодки й Дмитра Пундика у фіналі поступилися збірні Італії 28:45. Для української чоловічої шаблі це перша командна медаль після Чемпіонату Світу 2006 у Туріні. Тоді  українці також завоювали срібну нагороду.


Як ми вже повідомляли Українці подарували всім глядачам й уболівальникам дійсно цікаві зустрічі й показали гарне фехтування, хоча потрібно сказати, змусили своїх уболівальників неабияк хвилюватися.
Зустріч в 1/8 фіналу з командної Іспанії була самої спокійною: повівши в рахунку з першого  бою, наші хлопці завершили поєдинок з рахунком 45:39.


На чвертьфінальну зустріч у Румунією тренер шаблістів Гарнік Давідян обрав несподівану формулу бою: поставив фехтувати вирішальний заключний бій молодого бійця команди Андрія Ягодку, а лідера команди – Олега Штурбабіна залишив у запасі. Початок зустрічі Андрій упустив програвши Косміну Хансяну 5:2. На другий бій вийшов ще один з молодих бійців Дмитро Пундик і нанесши 8 ударів вивів наших уперед 10:8. Втім, уже із третього двобою в нас все знову пішло догори дригом  – хлопці програвали бій за боєм, і на передостанній восьмий бій Дмитра Бойко замінили на Олега Штурбабіна. Програючи на початку бою 30:35, Олег наніс 7 ударів, одержавши тільки 5, скоротивши в такий спосіб розрив до 3 ударів на користь Іспанії – 37:40. Останній двобій Андрія Ягодки й Гелу Флоріна Заломіра надовго залишиться в пам'яті як самих спортсменів, так і глядачів. Спочатку Андрій зрівняв рахунок 40:40, потім одержав поспіль три удари 40:43. Напруга росла, ревіли трибуни, Андрій поправляв шаблю, і отут над усім ці гулом пролунав голос Давідяна: «Андрій, сміливіше, хіба ти не бачиш, що він (суперник – авт.) тебе боїться? Не відомо,  чи дійшло послання до адресата, але після цього Андрій наніс 4 удари підряд 44:43. Але румун грамотно виконавши дистанційну захист-відповідь зрівняв рахунок 44:44. Вирішальний удар змусив тричі скрикнути трибуни: спочатку, коли Андрій не влучив у атаці, потім, коли зміг контрзахиститися від суперника й третій раз, коли вже запалилися ліхтарі на апаратурі. Суддя, втім, не відразу присудив очко на користь України – для затвердження свого рішення, йому довелося подивитися відео повтор – ще кілька тривожних секунд для українців.


Зустріч у півфіналі з росіянами також закінчилася з перевагою в 1 удар на нашу користь. Втім, на відміну від попереднього двобою дві третини зустрічі ми впевнено лідирували й після 6 проведених боїв рахунок був 30:20 на користь українців. Проблеми почалися в сьомому за рахунком бою між героєм минулої зустрічі Ягідкою Андрієм і Миколою Ковальовим. По видимому для Андрія Ковальов виявився надто незручним супротивником і бій завершився з особистим рахунком 12:5 на користь росіянина, а загальний розрив у зустрічі скоротився до трьох ударів на користь України 35:32.     Дмитри Бойко, який вийшов на передостанній бій, перемігши Веніаміна Решетнікова 4:5 смог у такий спосіб збільшити відрив ще на 1 удар на нашу користь. На заключний двобій з Олексієм Якіменко Олег Штурбабін виходив з рахунком 40:36. За наступні кілька хвилин Олег зміг упевнено нанести діючому Чемпіонові Європи 4 удари, тоді як Олексій наніс тільки 2. Але на 44 ударі удача, здавалося, відвернулася від українського спортсмена. Один удар він одержав вийшовши за кордон доріжки, двічі не потрапив в атаці, одержав жовту картку, коли зупинився цілком певний, що завдав удару, ще одна спірна фраза, яки присудили Олегу на обопільних атаках – і от, рахунок уже 44:44.
Двічі, перш ніж був зарахований фінальний удар на користь команди України, можна було давати очко на користь Олега. Саме цікаве, що дії спортсменів були фактично однаковими – фехтувальники виходили на обопільні атаки, але Олег активніше, ніж його суперник, діяв рукою, однак суддя не схилявся ні на чию користь. У третій же раз Олексій Якіменко надто явно перетримав руку в атаці, і в судді не залишилося вже ніяких сумнівів у правоті Олега – 45:44.


Збірна жіночої рапіри в складі Ольги Лєлєйко, Олени Хісматуліної, Анастасії Московської й Катерини Ченцової, які так само фехтували в цей день, завоювала 7 місце. У чвертьфіналі наші дівчата поступилися росіянкам з рахунком 15:40, в 1/6 фіналу потерпіли поразку від збірної Угорщини 28:45 й у битві за 7 місце перемогли збірню Великобританії 42:22.


Технічні результати:
Шабля чоловіча Рапіра жіноча:

1. Італія
2. Україна
3. Німеччина

1. Італія
2. Німеччина
3. Росія

7. Україна